Вакцинувати чи відстрілювати? Що має бути пріоритетом у боротьбі зі сказом

Попри заборону на полювання, ситуація з дикими тваринами в регіоні загострюється. У соцмережах дедалі більше відео, де лисиці заходять у населені пункти. Хижаки нападають на домашніх собак навіть у Чернівцях. Мисливці переконують: ідеться не про розвагу, а про необхідність регулювання чисельності та запобігання поширенню сказу. Зоозахисники ж сумніваються в таких методах. Чи справді відстріл сьогодні єдиний дієвий спосіб убезпечити людей.

Попри загальну заборону полювання під час воєнного стану, по Україні дозволяють відстріл хижих тварин. На 1 гектар мисливських угідь видають 1 дозвіл. А все заради контролю ситуації зі сказом. Це викликає суперечки: одні називають відстріл небезпечним і неефективним, інші переконують саме він рятує людей і домашніх тварин. У соцмережах дедалі частіше з’являються відео, де лисиці заходять у населені пункти та нападають на собак. Нещодавно на гравітоні зафіксували як дика тварина з’їла цуценят.

Мисливці пояснюють: ценаслідок відсутності контролю чисельності хижаків.

«На сьогоднішній день, зважаючи на воєнний стан і, відповідно, закриття полювання в цілому, в тому числі і вистріл хижаків, ця чисельність зросла приблизно в шість-вісім разів. Тому добитися якихось дієвих результатів тільки імунізацією тварин, практично це не можливо», - зазначає Юрій Ткачук, голова Чернівецької обласної організації УТМР.

Юрій Ткачук додає, що відстріл проводиться за дозволами, організовано і під контролем ветеринарних служб.

«Не треба путати мисливців з браконьєрами. Мисливець - це людина, яка законослухняна, яка проводить такі заходи, як охорону, як підгодівлю диких тварин. Завдяки мисливцям багато видів тварин, яких ніколи не було, були завезені, акліматизовані в Україні, таких як Лань, Андатра, Бобер канадський, потім американська норка, фазан у наших умовах. Тобто є дуже багато справ, які зробили саме руками мисливців. І стверджують що мисливці - це вбивці, це категорично, я категорично проти такого клейма», - наголошує Ткачук.

Зоозахисники ж наполягають на вакцинації і вважають відстріл непотрібним.

«Вигадують таку псевдо-боротьбу зі сказом, начебто. Але я писала, чому відстріли цих тварин, які можуть нести потенційну небезпеку, не дієві. Це через порожні території, які швидко заселяються новими тваринами. Бо лисиці, наприклад, швидко розмножуються. Це після профілактики підранки залишаються, які цими осередками інфекції можуть стати. Далі через відстріли лисиці йдуть ближче до населених пунктів» , -зазначає Марина Суркова, президентка ВСГО «АЗОУ».

Проте мисливці пояснюють: лише хворі лисиці наближаються ближче до людей. Через сказ тварини втрачають відчуття страху.

«За роки, коли не проводилося відкрите полювання, виросли цілі покоління тварин, які взагалі не бояться людину. Тобто, навпаки, вони переоселилися ближче до населених пунктів, де завжди є пожива. Особливо це стосується сільськогосподарських будівель, населених пунктів сільських, там, де є домашні тварини свійські, особливо птахи, курка, гуска, качка, які страждають в першу чергу від цих тварин..А є також контакт безпосередній з домашніми сільськими тваринами, такі як кішки, собаки», - наголошує Юрій Ткачук

Фахівці погоджуються: найнебезпечніші контакти це укуси невакцинованих домашніх тварин.

Мисливці запевняють: відстріл допомагає мінімізувати ці ризики, і одночасно проводиться діагностичний контроль для перевірки ефективності вакцинації.

Зоозахисники ж прагнуть, щоб і їх долучали до підрахунків чисельностей та визначення дієвих методів боротьби.

Зоозахисники пропонують більше інвестувати у вакцинацію. Мисливці ж переконані: без комплексного підходу ризики для людей залишаються надто високими. Проблема сказу потребує системного і науково обґрунтованого рішення. І мисливці готові бути частиною цього рішення не для розваги, а для безпеки громад..