Про це повідомляють у Чернівецькій обласній раді.

Уперше Дмитро пішов добровольцем у 2014 році. Як майстер спорту зі спортивної стрільби, вирішив, що його навички знадобляться на фронті. Він приєднався до 8-го Хмельницького полку спецназу, де служив снайпером до 2018 року.

За цей час Дмитро здобув перемогу на чемпіонаті Збройних сил України зі снайпінгу, познайомився з Кирилом Будановим і продовжив службу у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.

У 2020 році Дмитро повернувся до Селятинського лісництва, щоб доглядати за батьком після інсульту. Попри це, він залишався вірним своїй військовій справі, тренуючи партизанські загони. З початком повномасштабного вторгнення знову вирушив на фронт разом із колегами-лісівниками.

Він брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, Бахмут і Часів Яр, командував десантною операцією у Криму. За два роки у його взводі не було жодного загиблого.

Нині Дмитро носить під серцем уламок ворожого снаряда, що нагадує про пережите. Через поранення та потребу піклуватися про батька, кілька місяців тому він демобілізувався.

Селятинське лісництво, де Дмитро продовжує працювати, стало справжнім символом стійкості: з 27 працівників тут 16 — ветерани війни. Дмитро Юрнюк — один із тих, хто доводить, що героїзм і відданість справі можливі як на полі бою, так і в мирному житті.