нахуй
Новини
09 вересня 2024 17:17
У Чернівцях відбулася перша презентація нової книжки Сергія Жадана
«Арабески» містять дванадцять оповідань, які митець написав під час повномасштабної війни, а також малюнки автора.
Сергій Жадан
У Чернівцях завершилися XV Міжнародні поетичні читання «Meridian Czernowitz», які тривали три дні. Останнім заходом цьогорічної фокусної програми стала перша презентація збірки з дванадцяти оповідань «Арабески» українського письменника та поета Сергія Жадана.
Митець брав участь у події через відеозв’язок, оскільки наразі є військовослужбовцем. Модерував годинну онлайн-зустріч літературний критик Олександр Бойченко.
Олександр Бойченко
Книжку проілюстрував Сергій Жадан, а кожен рисунок має його підпис. Письменникові було важливо власноруч створити зображення для своєї збірки.
«Коли я їх створював, відбувалися справді непрості речі. До прикладу, розбомбили Костянтинівський залізничний вокзал. Його зарисував і підписав, тому що цей вокзал для мене важливий. Сто разів там був. У мене є також вірш про нього. Це вже якась особиста історія», – ділиться Жадан.
Письменник створював рисунки взимку та навесні цього року. Паралельно з написанням книги.
«Ці оповідання різняться від “Інтернату”, “Ворошиловграду” і тим паче від ранньої прози. В мене так було з книжкою “Месопотамія”. Коли ти пишеш якусь більшу прозу, а вона розпадається на уламки. Тоді виходить щось зовсім інше. І якісно, і концептуально», – розповідає митець.
Сергій Жадан каже, що самоцензура в нього присутня. Адже коли пишеш про реальність війни, маєш розуміти, що вона вбиває. Він не вважає це якоюсь метафорою, евфемізмом чи поетичним образом.
Можна просто випадково вказати ім’я бійця, в якого є близькі на тимчасово окупованій території. Або він може потрапити в полон. Тож на такі речі письменник зважає.
«Але є інший складник – етичний. Коли ти хочеш про щось написати, але не знаходиш у собі сили, потрібної інтонації або просто поки не готовий цим поділитися. Велика війна, повномасштабне вторгнення характерне великою часовою спресованістю. Лінійність часу змінилася. Він сьогодні мало що значить. Ти буквально забуваєш, що відчував учора. Важливо фіксувати свої стани», – розповідає Жадан.
Для письменника було важливо закарбувати ті стани у дванадцятьох історіях. Йому вони видаються доволі типологічними. Митець каже, що це не просто робота з якимось фактажем, історіями. Це робота зі всіма межовими станами, які визначають життя за будь-яких обставин.
«Мої “Арабески” про воєнний Харків»
Під час заходу модератор зауважив, що у Миколи Хвильового – українського прозаїка та поета, одного з найвідоміших представників «Розстріляного відродження» – також є новела «Арабески». Олександр Бойченко запитав, чи протиставляє себе Жадан Хвильовому.
«Дуже цікаво порівняти тодішній і теперішній Харків. Будьмо чесними, навіть під час такої страшної війни місто має привабливіший вигляд. Все-таки Микола Григорович не жив за часів Геннадія Адольфовича Кернеса (колишній міський голова Харкова – ред.). Мені здається відмінність у тому, що мої “Арабески” – про воєнний Харків», – каже Жадан.
Наприкінці презентації модератор поцікавився у письменника, як йому вдається зберігати та випромінювати оптимізм. Попри те, що той перебуває у місті, яке набагато ближче до лінії фронту, ніж Чернівці.
«Річ у тім, що в мене є автомат, а в тебе нема», – резюмував Сергій Жадан.
Нагадаємо, як розпочалися цьогорічні Міжнародні поетичні читання «Meridian Czernowitz».
Фото Ігоря Константинюка