Фото ілюстративне. З відкритих джерел

Про це йдеться у статті Forbes Україна.

Від початку серпня армія Росії стала ближчою до Покровська на 7 км. Відстань від передових позицій ворога до околиць міста становить 9,5-10 км станом на 29 серпня. Армія РФ покладається на піхотні наступи завдяки перевазі у живій силі та артилерії. Та все менше застосовує бронетехніку, яка не живе довго на сучасному полі бою.

Курська наступальна операція Сил оборони України не змусила Росію перекинути підрозділи з покровського напрямку, визнав 27 серпня головком Олександр Сирський. Навпаки – ворог посилив натиск та використовує найбоєздатніші підрозділи в середньому у 50 атаках на добу.

Росія ставить за стратегічну мету вийти на адмінмежі Донецької області, використовує заставзагони та ладна покласти за Покровськ 50 000-60 000 військових, каже президент Володимир Зеленський.

Місто вже готується до битви. Місцева влада ще 19 серпня закликала людей евакуйовуватись, комендантську годину встановили з 15:00 до 11:00, а з 2 вересня у громаді припинять роботу банки.

Покровськ – важливий, як і будь-який населений пункт у межах міжнародно визнаних кордонів України. Але яке військове та економічне значення робить його особливим для Росії?

Вуглевидобувна промисловість – основа економіки Покровська. До російського вторгнення в місті проживало 74 000 людей, або 1,8% населення Донецької області, свідчать дані міської влади міста, наведені в стратегії розвитку Покровська 2021 року. Підприємства міста забезпечували 7,5% промислової продукції Донеччини.

Серед великих підприємств поруч із містом також є державна «Вугільна компанія «Краснолиманська», «Шахта 1-3 «Новогродівська» екснардепа Максима Єфімова, а також свиноферми та комбікормовий завод «АПК-Інвест» Бориса Колеснікова. Виробнича потужність заводу – 200 000 т комбікормів на рік.

Покровськ – ще й стратегічно важливе місто для найбільшої в Україні приватної компанії «Метінвест» Ріната Ахметова. Ключовий актив групи – «Шахтоуправління «Покровське» – найбільше підприємство з видобутку коксівного вугілля для металургії в Україні. Вуглевидобуток і збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», яка теж вгодить у групу, знаходяться за межами міста на віддалі понад 10 км на захід.

У 2023-му на шахті видобули 3,1 млн т коксівного вугілля. Частину використали на металургійних заводах «Метінвесту», частину – експортували. У 2022-2023 роках «Метінвест» інвестував у «Шахтоуправління «Покровське» $235 млн – більш ніж у будь-який інший актив за цей період, каже Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital.

Торік «Покровське» забезпечило 43% видобутку коксівного вугілля «Метінвесту», решту – шахти групи в США. У випадку тимчасової окупації «Шахтоуправління «Покровське» «Метінвест» зможе замістити його обсяги для металургійних заводів вугіллям із власних шахт у США. «Але вартість буде помітно вища, що негативно вплине на прибутковість всієї групи», – зазначає Чурін.

Та перш за все Покровськ наразі є логістичним хабом для військових, каже Олександр Коваленко, військовий оглядач групи «Інформаційний спротив». Покровськ і Краматорськ є ключовими вузлами доставлення та розподілу вантажів залізницею до лінії фронту.

Карта залізниць у районі Покровська та агломерації Фото Frontelligence Insight/Tatarigami/X

Також місто є хабом автомобільних доріг. На Покровську тримається логістика ОСУВ «Таврія», переконаний Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій. Це угруповання відповідальне за фронт у південній частині Донбасу та у Запорізькій області.

Карта ключових атомобільних доріг у районі Покровська та агломерації Фото Frontelligence Insight/Tatarigami/X

Автодорога з Покровська до Костянтинівки є давньою ціллю для росіян. Якщо ворог переріже трасу, українські бійці знайдуть альтернативні шляхи, пояснював Forbes Ukraine Олександр Ширшин, командир 1-го батальйону 47-ї ОМБр, яка воює на покровському напрямку. «Але логістика погіршиться, зменшиться пропускна здатність, – пояснює він. – А це послаблення нашої оборони».

Потенційне захоплення Покровська може дати ворогу можливість наступати у трьох напрямках, вбачають опитані Forbes аналітики.

Росіяни керуються двома мотивами швидкого завершення наступальної кампанії на Покровськ, аналізує Мік Раян, відставний генерал-майор армії Австралії, старший науковий співробітник військових досліджень у The Lowy Institute:

Найближчим часом армія рф приділятиме значну увагу Селідовому, Гірняку, Карлівці, щоб убезпечити себе від флангового удару з Півдня, додає Коваленко. Бої за Селідово та Покровськ можуть стати складнішими для росіян, ніж битви за Бахмут та Авдіївку, передбачає Кевлюк. «Через великі розміри промислових зон обох міст – незручно наступати та зручно оборонятись, – пояснює він. – Темпи просування ворога впадуть».

Битва за Покровськ багато в чому залежатиме від організації Україною оборони, пояснює Коваленко. Як приклад він наводить оборону ЗСУ у Часовому Ярі. Наступати на місто ворог почав практично одночасно з наступом на Авдіївку восени 2023-го. Але Авдіївку росіяни захопили ще у лютому та відтоді просунулись на 30 км, а Часів Яр досі стоїть.

Однак навіть захоплення Покровська не означатиме неминучого краху лінії фронту, вважає Анжеліка Еванс, дослідниця Росії в ISW. Чи зможуть російські війська, які зараз воюють на покровському напрямку, зберегти боєздатність – питання, зауважує вона.

У разі захоплення міста ворогу потрібен буде час для перегрупування або заміни військ, погоджується Кевлюк. Бо російське угруповання військ «Центр», яке воює на цьому напрямку, знаходиться в активних боях з початку авдіївської операції.

«Кремль намагатиметься продати захоплення Покровська як велику перемогу, – додає Еванс. – Але для російських військ це буде просто усунення ще однієї перешкоди для захоплення решти Донецької області».