Фото з відкритих джерел

Автори, Джек Уотлінг, Олександр Данилюк та Нік Рейнолдс докладно аналізують причини невдачі українського наступу в Запорізькій області влітку 2023 року, пише Всесвітня служба ВВС.

Вихідний задум автори називають обґрунтованим: 12 українських бронетанкових та механізованих бригад мали здійснити прорив на ділянці шириною 30 км, ізолювати Токмак протягом семи днів, а потім прорватися на південь до Мелітополя. За такого темпу Росія не встигла б підтягнути резерви, і наступаючим українським військам потрібно було лише подолати опір шести російських полків в обороні.

Але реалізації цього задуму завадили помилки, допущені як союзниками України, так і українським командуванням, пишуть автори доповіді.

Західні союзники поставили недостатньо техніки та озброєнь; на відміну від Росії, вони не встигли перевести промисловість на військові рейси, тому озброєнь у них не вистачало, а ті, що були, постачали із запізненням. Це призвело до того, що на освоєння нової техніки українська армія часу мала.

Але найсерйозніша помилка українського командування, на думку аналітиків, полягала в тому, що воно розраховувало, що російські війська, що обороняються, не витримають і втечуть, як це було під Харковом у 2022 році. Коли цього не сталося, ЗСУ безнадійно втратили темп.

Крім того, російське командування явно точно знало, де буде напрям головного удару. У цьому автори бачать провал оперативної безпеки як з боку України, так і її союзників.

При цьому автори дослідження не торкаються таких обговорюваних факторів, як щільність російських мінних полів та можливості ударних дронів, здатних з великою точністю вражати цінну бронетехніку.

Уотлінг, Данилюк та Рейнолдс вважають, що відновлення українських наступальних дій у найближчому майбутньому неможливе. Однак Україна може зосередитися на завданні максимальної шкоди російській армії, а також нарощувати удари по російській інфраструктурі, що генерує прибутки для російського бюджету.