Миколу Салагора підозрюють у співорганізації незаконного ввезення через митний пост «Вадул-Сірет» одягу, взуття та аксесуарів з Туреччини. Збитки від такої схеми оцінюють у 290 мільйонів гривень.
Фото: УНІАН
На фото колишній начальник митниці Микола Салагор
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду розгляне скаргу на продовження тримання під вартою колишнього начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Миколи Салагора.
Таке рішення 1 липня ухвалила АП ВАКС, повідомляє аналітичний портал «Слово і діло».
НАБУ і САП підозрюють Салагора у співорганізації зловживань під час розмитнення товарів.
Як відомо, антикорупційний суд заарештував Салагора на два місяці. Альтернативою йому визначили 60 мільйонів гривень застави. Пізніше арешт продовжили, а заставу залишили без змін. Сторона захисту подала скарги на таке рішення.
«Призначити розгляд апеляційних скарг захисників підозрюваного (Салагори – ред.) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 червня 2024 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного (Салагори – ред.) у кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні АП ВАКС на 13:00 4 липня 2024 року», – йдеться в рішенні.
Раніше «Шпальта» розповідала, що екскерівника Чернівецької митниці Миколу Салагора взяли під варту. Він обіймав цю посаду на момент вчинення злочину, протягом 2017–2019 років. НАБУ і САП викрили злочинну організацію, до якої входили відомі підприємці з міста Чернівців та службові особи Чернівецької митниці. Зокрема її ексначальник та ексдепутат Чернівецької обласної ради.
У НАБУ зауважили, що дії з мінімізації митних платежів за схемою «сірого» імпорту заподіяли державі майже 290 мільйонів гривень збитків. Як встановило слідство, учасники організували незаконне ввезення через митний пост «Вадул-Сірет» високоліквідних товарів з Туреччини. Йдеться про одяг, взуття та аксесуари. Оформлювали транспорт з товарами, як порожній або маскували їх товарами прикриття. Такими, як тканина, ДСП, цегла, зі значно меншою митною вартістю.
Довідково
Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.