За час пандемії COVID-19, яка тривала понад три роки, деякі люди жодного разу так і не підхопили інфекцію.

Вчені виявили, що справа у реакції імунних клітин носа та активності гена раннього попередження. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі Nature, повідомляє The Guardian, пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП.

Група британських вчених провела експеримент ще у 2021 році – в розпал пандемії. 36 здоровим дорослим добровольцям, які не хворіли на ковід і не були вакциновані, через ніс ввели низьку дозу вірусу.

У 16 учасників дослідники відстежували активність імунних клітин у крові та слизовій оболонці носа. Виявилося, що добровольці розділилися на три групи:

- у шістьох розвинулася стійка інфекція – вони захворіли;

- троє отримали тимчасово позитивні тести на COVID-19;

- у сімох тести завжди були негативними, але вони мали сформовану імунну відповідь.

У людей з другої та третьої груп ще до контакту з ковідом був високий рівень активності гена під назвою HLA-DQA2. Це спостерігалося в клітинах, які сигналізують про небезпеку для імунної системи.

Вчені зробили висновок, що люди з високим рівнем активності HLA-DQA2 можуть мати ефективнішу імунну відповідь на COVID-19. Однак у них все ж немає абсолютного імунітету – деякі добровольці підхопили вірус після дослідження.

У людей, які отримали короткочасний позитивний результат тесту, вчені зафіксували швидку імунну відповідь у клітинах носа (протягом доби після зараження) та повільнішу імунну відповідь у клітинах крові. Водночас у тих, хто захворів одразу, реакція у носі була повільнішою – в середньому через п'ять днів після контакту з вірусом.

Дослідники сподіваються, що отримані результати можуть стати основою для розробки ефективніших методів лікування та вакцин, які імітують оптимальні захисні реакції.