русский корабльнахуй
 
Чернівці  10 лютого 2026 15:05 

Вертикальний газовий коридор: на Буковині зустрілися Денис Шмигаль з румунським колегою для обговорення спільної роботи

підтримай автора: оригінал
11
662
0
СПГ-термінал Revithoussa неподалік Афін
Фото: Marios Lolos/Xinhua/picture alliance
Вертикальний газовий коридор - це стратегічний маршрут для постачання газу з СПГ-терміналів Греції, а також азербайджанського газу (TANAP-TAP), через Болгарію, Румунію, Молдову та Україну до країн Центральної та Східної Європи. Ініціатива об’єднує ГТС кількох країн для диверсифікації джерел, зменшення залежності від РФ та залучення українських підземних сховищ (ПСГ).
Днями на Буковині відбулася зустріч Дениса Шмигаля, першого віцепрем'єр-міністра України – Міністра енергетики України та Міністра енергетики Румунії Богдана-Груя Івана.
Окрему увагу на зустрічі посадовці обох країн приділили розвитку Вертикального газового коридору. Йдеться про масштабування його потужностей із використанням українських підземних сховищ газу — найбільших у Європі.
Більше про Вертикальний газовий коридор
Мета коридору - створення альтернативного маршруту постачання, особливо критичного для Балканського півострова та Центральної Європи.
Проєкт активізувався у 2024–2026 роках через потребу диверсифікації джерел постачання в умовах енергетичних криз.
Основні характеристики Вертикального газового коридору:
Маршрут та учасники: Коридор функціонує у напрямку Південь-Північ, поєднуючи Грецію, Болгарію, Румунію, Угорщину, Словаччину, Молдову та Україну.
Джерела газу: Скраплений природний газ (СПГ) з грецьких терміналів (наприклад, Ревітусса) та трубопровідний газ з Азербайджану.
Український аспект: Україна підписала меморандум у 2024 році. Інтеграція українських ПСГ у цей маршрут здатна більш ніж удвічі збільшити транспортні потужності коридору.
Ідея проєкту «Вертикальний коридор» виникла ще у 2014 році після російської анексії Криму. Тоді уряди Греції, Румунії та Болгарії підписали перші домовленості зі створення єдиного маршруту для постачання газу з південної Європи, а саме з терміналів СПГ (скрапленого природного газу) Греції через Болгарію, Румунію до країн центральної Європи. Суть проєкту: забезпечити технічні можливості для постійного постачання на увесь Балканський півострів, а також до Угорщини та Австрії того природного газу, який надходитиме до Греції з Азербайджану трубопровідним коридором TANAP-TAP та з усього світу на грецькі СПГ-термінали.
Route 2 і Route 3: як працюють нові маршрути
Ця ініціатива дозволила європейським країнам відносно безболісно відмовитися від російського газу вже після повномасштабного вторгнення Росії до України у 2022 році. Україна приєдналася до цього проєкту на початку 2024 року після запуску двох нових міждержавних маршрутів для імпорту газу - Route 2 та Route 3. Маршрут Route 2 призначений для імпорту скрапленого газу з терміналу Alexandrupolis у Греції. Він проходить через трубопровід IGB (Інтерконектор Греція-Болгарія), а далі через Румунію та Молдову до України. Маршрут Route 3 використовуватиметься для імпорту, зокрема азербайджанського газу до України. Маршрут починається у точці з'єднання IGB з Трансадріатичним газопроводом і далі йде по тому ж маршруту, що і Route 2 до України. Тож завдяки відкриттю цих нових маршрутів у 2026 році Україна вже розраховує отримувати газ цим шляхом і таким чином завантажити у реверсному режимі українську газотранспортну систему (ГТС), через яку з початку 2025 року перестав надходити в Європу газ з Росії.
«Це спільний продукт, який показав, що ми можемо об’єднувати наявні потужності й ефективно їх використовувати. Для нас це важливо, бо ми отримали конкуренцію потоків і конкурентний тариф на транспортування, співставний з логістикою як з Адріатики, так і з Балтики. Сьогодні ми бачимо, що маршрути змінилися і частка СПГ в загальному балансі Євросоюзу зросла до 51 відсотка і продовжує рухатися до 55. Тому ключовим завданням системних операторів стає спрощення логістики від СПГ-терміналів до ринків споживання», - сказав в інтерв’ю DW заступник міністра енергетики України Микола Колісник. За його словами, у трейдерів є можливість транспортований цими шляхами газ закачувати в українські газові сховища і там його зберігати.
«Українська газотранспортна система не простоює. Ми активно працюємо з оператором ГТС над збільшенням потужностей на всіх міждержавних точках, диверсифікуємо напрями постачання і залучаємо додаткові обсяги газу. Наше завдання у 2026-2027 роках - максимально залучити нові потоки природного газу і підготувати український ринок до повноцінної інтеграції та вступу в ЄС, щоб учасники ринку природного газу працювали в реальних умовах європейської конкуренції», - підкреслює Микола Колісник.