Фото з відкритих джерел
За словами дітей, вихователі бачили це, але не перешкоджали контакту, а один з них навіть погрожував їм абортом.
У Туреччині заявили, що пропонували Україні розмістити евакуйованих сиріт у державних закладах. Але тоді обрали готелі, де дітей піддавали насильству. Про це йдеться у відповіді Директорату з комунікацій при президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, пише Медіа агентство АСС з посиланням на hromadske.
Раніше журналісти видання опублікували розслідування, у якому розповіли, що на початку повномасштабного вторгнення дітей-сиріт та учнів інтернатних закладів Дніпропетровської області вивезли до Туреччини в межах проєкту «Дитинство без війни», організованого фондом бізнесмена Руслана Шостака.
Там казали, що до Туреччини евакуювали близько 3500 дітей разом із супровідниками — у фонді це називали наймасовішою евакуацією з часів Другої світової війни. Тоді їх поселили в готелях мережі «Лариса» в Анталії, де разом із ними жили представники фонду та турецький персонал.
Журналісти отримали звіт українського омбудсмена до готелів у Туреччині, у якому вказано, що дітей змушували брати участь у рекламних роликах Фонду Шостака, до них застосовували психологічне та сексуальне насильство, а дві неповнолітні дівчини — 15-річна Настя та 17-річна Ілона — повернулися вагітними від працівників готелів.
За словами дітей, вихователі бачили це, але не перешкоджали контакту, а один з них навіть погрожував їм абортом.
Зрештою, за результатами моніторингового візиту, відкрили кримінальне провадження щодо неналежного виконання обов’язків з охорони життя та здоров’я дітей. Але вихователі змусили дівчат підписати документи, нібито всі стосунки з турками були за взаємною згодою. Тож справу закрили за браком доказів.
У турецького президента сказали, що дітей розмістили в готелях, які обрав український фонд і відповідно до рекомендацій української влади.
Туреччина ж, мовляв, пропонувала українській стороні розмістити їх у закладах Міністерства сім’ї та соціальних послуг «так само як інших українських дітей», однак Київ буцімто відхилив цю пропозицію.
Там також наголосили, що країна забезпечила координацію між відповідальними установами для покриття базових потреб дітей й надала інфраструктуру для психосоціальної підтримки та освіти.
А дізнавшись про звинувачення щодо можливого зловживання стосовно двох дівчат, Міністерство сім’ї та соціальних послуг Туреччини подало заяву до правоохоронних органів та ініціювало судовий процес. Наразі результати розгляду цієї заяви невідомі.
Звернення Фонду Руслана Шостака щодо реалізації проєкту «Дитинство без війни»
Евакуація дітей у перші дні повномасштабної війни була складним, але необхідним рішенням. До Руслана Шостака і команди звернулися представники місцевої влади з проханням допомогти вивезти дітей-сиріт у безпечне місце. На той момент у нас не було досвіду роботи з дітьми, тим більше з такими вразливими категоріями, але ми погодилися. Альтернативою була реальна загроза втратити цих дітей - через бойові дії, окупацію або примусове вивезення до росії.
У березні-квітні 2022 року ми евакуювали 1112 дітей та 428 супроводжуючих осіб. Коли ми починали, здавалося, що евакуація триватиме кілька тижнів, максимум - кілька місяців. Але війна затягнулася. І нашим обовʼязком було створити дітям гідні умови в обставинах, які ніхто не міг передбачити.
За час реалізації проєкту ми обладнали 25 навчальних класів, у яких згодом складали НМТ всі українські діти, що перебували в Туреччині. Ми забезпечували медичні страхові поліси, необхідні обстеження та лікування. Всі ці витрати Фонд покривав самостійно. Ми намагалися зробити перебування дітей максимально безпечним, стабільним і наближеним до нормального життя.
Проблеми та помилки були. Про ті, про які ми знали, ми повідомляли відповідальних осіб. Про деякі факти дізналися значно пізніше, а про частину, ймовірно, не знаємо й досі.
Перевірками умов перебування, виховання та догляду за дітьми займалися обласна державна (військова) адміністрація та Офіс Омбудсмена. У разі виявлення порушень адміністрація інформувала соціальні служби та Національну поліцію. Фонд не мав права здійснювати перевірки виховання чи догляду за дітьми або будь-яким чином втручатися в діяльність закладів та вихователів.
Співробітники Фонду спілкувалися з дітьми через супроводжуючих осіб і виключно в їхній присутності. Наприклад, організовуючи заходи, працівники Фонду не зверталися до дітей напряму - лише через вихователів.
Фонд надавав лише матеріальну та фінансову допомогу: забезпечував фінансування проживання, харчування, логістики, закупівлі необхідних речей, побутових витрат дітей та супроводжуючих осіб, дозвілля, а також інших узгоджених організаційних процесів. Повноваження Фонду були визначені та зафіксовані документально.
Безпеку дітей на території Туреччини - зокрема охорону, присутність поліцейських, режим перебування дітей у готелі, узгодження персоналу, якого наймав готель, - забезпечувала приймаюча сторона в особі Міністерства сім’ї, праці та соціальних послуг Туреччини. На території готелю, де жили діти, цілодобово перебували представники Міністерства, залучені ними психологи та інші фахівці.
Ми теж допускали помилки — зокрема через брак досвіду. Масштаб і концентрація проєкту в одному місці відкрили нам інший бік сиротинства — системні проблеми, які супроводжують дітей незалежно від того, перебувають вони в евакуації чи в українських інтернатах.
Ще під час евакуації ми зрозуміли: точково виправити ситуацію неможливо. Потрібно працювати із системою. Ми поставили собі за мету допомагати дітям отримувати головне - дім, сім’ю, стабільність.
Ми дякуємо журналістам «Слідства.Інфо» за підняття теми, яка постійно лишається поза увагою. Ми можемо не погоджуватися з окремими формулюваннями чи інтерпретаціями, але важливо визнати: фільм «Державні діти» привернув увагу до проблем, які з різних причин могли бути недооціненими або непоміченими у той момент, коли вони відбувалися.
У найближчий місяць ми залучимо українських і міжнародних експертів у сфері захисту дітей для оновлення наших внутрішніх політик, процедур і стандартів. Ми готуємо White Paper - документ, який допоможе нам узгодити роботу з найкращими міжнародними практиками у сфері безпеки, супроводу дітей, реагування на порушення прав, етики фандрейзингу та організації гуманітарних проєктів.
Ми також уважно вивчимо всі описані у фільмі випадки та зробимо все можливе для їх вирішення - там, де це дозволяють закон, обставини та інтереси дітей, незалежно від того, хто саме був відповідальний у той момент.
Ми прагнемо зробити життя дітей кращим. І водночас прагнемо ставати кращими самі.
Фонд продовжує працювати в цьому напрямі та відкритий до співпраці з державними органами, експертами й усіма, хто працює заради майбутнього українських дітей.