Фото: Leleka Foundation Ukraine
Артуру - 24 роки. Він родом із села Стрілецький кут, закінчив медколедж у Чернівцях, за фахом - фельдшер.
Коли почалося повномасштабне вторгнення військовослужбовець служив у Національній Гвардії, де й підписав контракт, пише МА АСС з посиланням на фейсбук-сторінку Leleka Foundation Ukraine.
«Мій перший бойовий виїзд був на Бахмутський напрямок, там вперше і вийшов на зв'язок з «Лелекою», - згадує Артур.
Потім був контрнаступ на Запорізькому напрямку, Курахове на Донеччині, оточення. І вісім місяців у неволі.
«Під Кураховим ми потрапили в кільце. Я опинився в полоні. У травні 2025 року повернувся додому, пройшов реабілітацію та знову долучився до війська», - розповідає боєць.
Після звільнення Артур урочисто зняв свій портрет з Алеї слави полеглих і зниклих безвісти в рідній громаді.
Зараз хлопець знову на фронті та отримав від фонду новий якісний наплічник. Адже служить бойовим медиком у 82 ОДШБр. Каже, що повернувся, бо присяга незмінна для кожного, та й нових людей у війську катастрофічно бракує.
Вдома на Артура чекає дружина Марина та п'ятирічний син Вадим. На питання, про що мріє, Артур впевнено відповідає: «Хочу доньку!».