Простими словами про історію: у Чернівцях презентували проєкт «Імперія війни»

У Чернівцях презентували історичний проєкт "Імперія війни". Його розділили на три частини: період російсько-турецької війни, Першої світової війни, Другої світової війни та міжвоєнного періоду. Про кожен етап створили окреме відео.

До роботи над ними залучили шістьох науковців, а саму розповідь адаптували з академічної мови на доступну всім глядачам. Кожен сюжет супроводжують анімовані матеріали, які надають подіям минулого форми та голосу, пише molbuk.ua.

Ініціатор створення проєкту та керівник громадської організації "Культурна кузня" Іван Мітрік каже:

"Про ці війни є багато матеріалів, проте всі вони академічні, адже над ними працюють науковці. Широкий загал не сприймає такий матеріал, бо це складно. Тоді ми вирішили, скажімо, “перекласти” з академічної мови на ту, яку може сприймати глядач", – пояснює Іван.

Він зазначає, що ідея виникла давно. Тож коли управління культури Чернівецької міської ради оголосило конкурс для громадських організацій, команда без роздумів подала заявку. Саме завдяки перемозі вдалося реалізувати проєкт.

"Я думав, що багато знаю про історію, а виявилося, що насправді мало. Усе не вдалося помістити в ті 40 хвилин, тому будемо робити ще повні версії. Наприклад, цікаво було дізнатися про вплив ісламу на Хотин. Та навіть про те, де вперше виникла традиція пити каву – у Кам’янці-Подільському, Львові чи в Хотині", – каже керівник.

Усі три відео доступні на YouTube-каналі "Культурної кузні" та транслюватимуться на місцевих телеканалах.

Іван Мітрік додає, що зупинятися не планують. Разом із науковцями продовжать працювати над іншими роликами, проте вже поза конкурсом.

Кандидат історичних наук, доцент і учасник проєкту Сергій Гакман зазначає:

"Важливо, що, з одного боку, до фільму запросили науковців, які добре знають тему, але водночас просять, щоб вони розповідали простою мовою, без складних термінів.

З іншого боку, мені подобається, що цей проєкт надає перевагу об’єктивності, а не надмірним емоціям. Бо вони в різних сторін різні, і тоді легко від емоцій перейти до неправди.

Цей проєкт цінний тим, що, замість засуджувати когось, він намагається пояснити, що мала на увазі кожна зі сторін", – пояснює історик.

Сергій Гакман був залучений до створення третього ролика про Другу світову війну та міжвоєнний період. Він наголошує, що пересічний глядач може дізнатися з нього пояснення деяких подій з історії Буковини, які раніше або висвітлювалися однобоко, або взагалі замовчувалися.

"Важливо, що проєкт показує і те, про що нам зручно говорити, і те, про що ні. Ми пояснюємо спокійно, аргументовано, як про події, які вже відбулися і змінити які неможливо. Незалежно від того, подобаються вони нам чи ні, вони були такими, якими були".

Кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії ЧНУ Микола Глібіщук розповідає про події Першої світової війни у другому ролику. Перед презентацією він зазначив:

"Ми зараз живемо, безперечно, у складний і динамічний період, коли технології та цифровізація розвиваються шаленими темпами. Світ стає дедалі більш цифровим, а інформація – надзвичайно впливовою.

Інформаційна, а подекуди й пропагандистська складова, яка супроводжувала всі великі війни минулого століття, змінюється дуже швидко.

Сьогодні головну роль відіграють не стільки відверта пропаганда, скільки сенси – їхнє формування та боротьба за них. Тому, на мою думку, ці відеосюжети мають велике значення для молодого покоління. Вони допомагають осмислити власну історію, історію воєн, зрозуміти реальні події та факти, що мали місце під час різних конфліктів. Для нас було важливо, щоб саме це стало основою проєкту".

Також історик наголошує на важливості висвітлення таких тем в умовах сучасної війни:

"Вважаю, що те, над чим ми працювали, справді є важливим – особливо в умовах війни, яка, на жаль, триває сьогодні на території України. Величезні матеріальні, а головне — людські втрати, які ми зараз переживаємо, роблять цю роботу особливо значущою. Адже, говорячи про історію та інформацію, ми фактично формуємо пам’ять і сенси нашого часу", – резюмує Микола Глібіщук.