«Він мріє стрибати на батуті»: хлопчику з "Міста добра" зроблять складну операцію в Туреччині

Восьмирічний Іванко сидить на лавиці коридору паліативного відділення хоспісу "Дім метеликів" Міста Добра у Чернівцях. Біля хлопчика його няня, яка гладить дитину. Іванко щось захопливо розповідає. Враження, що його енергії вистачить на всіх.

Та у нього важке генетичне захворювання, яке деформувало ніжки. Маленькі колінця не можуть згинатися. Персонал паліативного відділення звертався до десятків лікарень світу, але через складність операції отримував відмову.

Та одного дня трапилося те, чого Івасик так сильно чекав. Надійшло підтвердження із клініки Туреччини. Дитину прооперують! За день до від’їзду кореспондентка "МБ" побачила хлопчика. Іван каже, що мріє пострибати на батуті та навчитися їздити на велосипеді.

Як розповіла завідувачка паліативного відділення хоспісу Оксана ЛУКАШ, Іванко живе в "Домі метеликів" з осені 2023 року.

"Ваня перебуває в нас від самого початку роботи хоспісу – з осені 2023 року. Ми взяли його з Київського дитячого будинку. Серед усіх дітей він одразу вирізнявся: балакучий, допитливий. Йому цікаво абсолютно все. Коли була епідемія й усі ходили в масках, Ваню дуже цікавило, чому облич не видно. Він підходив до людей і просив зняти маску, щоб бачити, з ким розмовляє. Та психологічно дитина була занедбана: у мовленні бракувало зв’язності, не вимовляв окремі звуки, не міг будувати діалоги. Фізично він ходив, але з труднощами – коліна не згинаються, тож довго йти складно. З часом Ваня став справжнім "шефом" нашого хоспісу. Він зустрічав гостей, знайомився, представлявся і навіть показував, що де знаходиться, – каже лікарка.

Іванко пам’ятає своїх батьків. Це свідчить про те, що його здали до будинку-інтернату вже у свідомому віці.

"Ваня пам’ятає, що у нього є мама і тато. Іноді батьки його відвідували, але це були короткі візити, які завдавали хлопчикові багато болю та сліз, бо він очікував, що його заберуть додому. Тому питання батьків зараз ми намагаємося не підіймати. Мрії Вані прості та дуже щирі: він хоче ходити, стрибати на батуті, кататися на велосипеді, як інші діти. Нині, на жаль, у його стані це неможливо. Проте він дуже активний: займається карате, навчається у школі, захоплюється англійською мовою, адже йому цікаво спілкуватися з іноземцями, які бувають у нас. Він любить заняття з собаками, логопедичні масажі, фізичну терапію.

Тривалий час ми шукали клініку, яка взялася б допомогти, адже у Вані складні ураження ніг – кульшових, колінних суглобів та стоп. Багато клінік відмовлялися. Іванко це чув, він знав, що чекає на "своїх" лікарів. Тому коли клініка в Туреччині погодилася, ми повідомили йому. Він був надзвичайно щасливий – почав танцювати, сміятися, розповів усім дітям, що скоро поїде. Зараз він буквально "на валізах" і з нетерпінням чекає, коли зможе зробити свій перший крок до мрії – щоб коліна згиналися і щоб його пустили на батут", – каже лікарка.

Як повідомив завідувач відділення ортопедії, травматології та реабілітації міської дитячої лікарні Андрій СМАГ, ця операція складна, але вкрай важлива для здоров’я хлопчика.

"У дитини важкі вроджені патології нижніх кінцівок на кшталт артрогрипозу, які супроводжуються тяжкими контрактурами суглобів. Це призводить до незгинання колінних та гомілково-стопних суглобів. Раніше дитині вже робили операцію на кульшових суглобах. Наразі коліна не розгинаються, що не дозволяє нам здійснити необхідні реабілітаційні заходи для розробки ніг. Для покращення стану потрібні складні реконструктивні ортопедичні операції, спрямовані на відновлення м’язово-кісткової системи нижніх кінцівок.

Зараз хлопчика готують до операції в Туреччині, у Стамбулі. Турецькі ортопеди й травматологи наразі розглядають декілька варіантів хірургічного лікування. Остаточний план визначать після додаткових обстежень і консиліуму. Попередньо йдеться про подовження чотириголового м’яза стегна, реконструктивні операції на м’яких тканинах та корекційні втручання на стопах. Сподіваємося, операції дадуть позитивний результат і дитина зможе згинати коліна та гомілково-стопні суглоби. Це суттєво покращить його якість життя і дозволить краще пересуватися.

Повного відновлення, як у здорової дитини, очікувати не варто, але навіть 20-30% згинання коліна стане для нього величезним досягненням: він зможе більш самостійно ходити, ганяти м’яча та навіть бігати", – підсумовує ортопед.

Попереду на хлопчика чекають тривале лікування, реабілітація і довгий шлях до маленьких перемог. Та найголовніше вже сталося: він отримав шанс.

А ще – він має велику мрію, яка тепер звучить реально: піднятися на батут і зі сміхом відчути, як він відштовхує вгору. І, здається, немає нічого сильнішого за дитячу віру, яка здатна здійснювати дива.

Ви можете підтримати Іванка, адже операція та реабілітація дороговартісні:

UA563052990262046400990763980

Марта Левченко