Скриншот із відео
Розмір кита вдвічі довший за човен. Цей цікавий момент потрапив на відео.
Українським полярникам вдалося зафіксувати на відео свою зустріч з горбатим китом, що вирішив пограти з їхнім човном. Кажуть, горбань вдався до «трюків», які не часто побачиш, пише Медіа агентство АСС з посиланням на УНІАН.
Як повідомили у Національному антарктичному науковому центрі, зустріч з велетнем сталася під час морського виїзду. Йдеться, що вчені побачили красеня та підійшли ближче, щоб провести дослідження. Зокрема, виміряти його розміри за допомогою дрона, зробити фотоідентифікацію й узяти зразки шкіри та жиру.
«Поки тривали вимірювання, кит неабияк зацікавився човном і почав плавати під ним та навколо. Така гра продовжувалася близько 15 хвилин», - розповіли науковці.
На відео можна побачити, як горбань пускав фонтани, округлював спину, показував хвіст, а в один момент навіть перевернувся животом догори та став плескати грудними плавцями. За словами вчених, таку поведінку кита можна нечасто побачити. Щоправда, одним плавцем він легенько зачепив човен з полярниками, чим трохи їх «збадьорив», але після цього «чемно відплив».
«Варто зауважити, що зазвичай горбаті кити не становлять загрози людям у човнах: поводяться обережно і не агресивно. Але якщо інтерес тварини стає нав'язливим, а її дії — небезпечними, то полярники припиняють спостереження і потихеньку відходять, щоб не зачепити двигуном», - йдеться у повідомленні.
Розмір кита, якого показали полярники, вдвічі довший, ніж їхній човен. Підрахунки за відео дозволили встановити, що його довжина становить 9,6 метра. Це ще молода тварина, адже дорослі горбані сягають 13-15 м завдовжки.
Під час цієї зустрічі біологу 29 Української антарктичної експедиції Світозару Давиденку вдалося зібрати різну інформацію про кита. Окрім визначення розміру, вчений сфотографував хвостовий плавець велетня: малюнок на ньому в горбанів унікальний, як відбиток пальців у людини.
Тепер цього кита буде внесено в міжнародну ідентифікаційну базу, і коли його знову зафіксують дослідники, то можна буде порівняти, як він змінився за цей час.
Як пояснили у центрі, завдяки таким дослідженням вчені отримують цінну інформацію про успішність розмноження найбільших тварин планети, наявність в них кормової бази, їхні міграції тощо.