В Антарктиді поблизу української станції «Академік Вернадський» полярники зазнімкували незвичайне явище – хмари, які формою нагадують гребінці або морські хвилі.

В Національному антарктичному науковому центрі пояснили, що особливого вигляду хмари набувають завдяки нестійкості Кельвіна-Гельмгольца – зіткнення двох потоків, що мають різну щільність. У такий спосіб на межі двох потоків з’являється турбулентність, яка утворює «гребінці».

Про це пише Медіа агентство АСС з посиланням на УП.Життя.

В Європейській метеорологічній спільноті повідомляють, що явище отримало свою назву на честь лорда Кельвіна та Германа фон Гельмгольца, які вивчали фізику атмосферної нестабільності хвилястих хмар.

За словами українських науковців, нестійкість може виникати на межі одного або двох різних середовищ і не обов’язково в повітрі.

Прикладом нестійкості також вважають хвилі на поверхні води, які утворюються під дією вітру. Часом вони втрачають свою стійкість, через що на верхівках хвиль можна побачити пінні «гребінці».

У випадку хвилястих хмар відбувається взаємодія різних шарів тропосфери – нижнього шару атмосфери, в якому утворюється більшість хмар. Тут «небесні гребінці» з’являються через різницю температур, коли верхній прошарок повітря тепліший за нижній.

«Верхній теплий потік рухається швидше й чіпляє нижній – повільніший і холодніший. На межі їхньої взаємодії утворюються «хвилі з гребінцями», – пояснюють українські полярники.

Однак не завжди це явище можна побачити людським оком – спостерігати за хмарами у формі хвиль можна лише тоді, коли на межі шарів повітря насичене вологою.

У Європейській метеорологічній спільноті додають, що ще однією важливою умовою утворення хвилеподібних хмар є вітер, що забезпечує нестабільність Кельвіна-Гельмгольца.

Наявність «небесних гребінців» може свідчити про те, що літаки в районі їхнього утворення можуть зазнавати впливу турбулентності, пише EarthSky.