Ілюстративне фото з відкритих джерел

Ця хвороба належить до групи природно-осередкових вірусних особливо небезпечних інфекцій, якими хворіють і люди, і тварини.

Як стало відомо сьогодні зранку, 19 вересня, на Хмельниччині, що межує з Буковиною, зафіксували перші випадки гарячки Західного Нілу (ГЗН). Про це під час брифінгу повідомив гендиректор Хмельницького обласного центру контролю та профілактики хвороб Микола Габрикевич.

Він зазначив, що в області вже двоє лабораторно підтверджених хворих: 55-річний чоловік та 21-річна дівчина. Випадки між собою не пов’язані, проте обидва хворих звернулись по допомогу в один день - 31 серпня. Вони перебувають на стаціонарному лікуванні.

У коментарі Медіа агентству АСС лікар-епідеміолог, завідувач відділу епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних хвороб ДУ «Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Юрій Падурару зазначив, що станом на 19 вересня випадків гарячки Західного Нілу на Буковині не фіксували:

«ГЗН належить до групи природно-осередкових вірусних особливо небезпечних інфекцій, якими хворіють і люди, і тварини. Проте від людини до людини ця хвороба не передається. У більшості інфекція протікає безсимптомно, проте у 20% хворих характерне різке підвищення температури, головний біль, біль у горлі, м'язах, суглобах і спині, слабкість, нудота і діарея. Можуть бути також висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, менінгіт, енцефаліт, розлади свідомості, парези, паралічі», - пояснює фахівець.

Головним джерелом гарячки Західного Нілу є переважно перелітні птахи, ще можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани. Вірус потрапляє в організм людей і тварин під час укусів комарів, а комарі інфікуються після харчування кров’ю хворих птахів.

Групами ризику є люди, які проживають біля озер, річок, працівники тваринницьких господарств і птахоферм. У містах це мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями. До груп ризику належать також мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають у польових умовах у мирний час або при веденні бойових дій на території природних осередків.

Щоб уберегтися від ГЗН у регіонах, де реєструються випадки, проводять заходи, направлені на зниження чисельності комарів, зокрема осушують болота. Для індивідуальної профілактики застосовують захисний одяг, сітки на вікнах, репеленти.

Специфічного лікування хвороби не існує. Окрім цього, вакцина від гарячки Західного Нілу ще не розроблена.