Село Коболчин – один із найвідоміших центрів гончарства на Буковині. Колись тут чи не в кожній хаті працювали цілі династії гончарів. Недарма село жартома називали Горшкоградом. Вироби коболчинських майстрів знані як в Україні, так і за кордоном.

Про це ідеться у публікації "МБ" від 12 вересня, пише molbuk.ua

Розвитку цього ремесла у Коболчині сприяла місцева глина. Вона податлива, масна та ідеально підходить для виготовлення кераміки.

На жаль, поступово гончарна справа занепала. “Допомогла” радянська влада. Гончарів “задавлювали” податками, їхні круги розбивали, не дозволяли копати глину. Почала з’являтися фабрична продукція, дешевий фаянсовий посуд. У результаті на ціле село залишився чи не єдиний майстер – Іван Гончар.

У родині Івана Івановича цим ремеслом займалися батько та троє братів. Сам чоловік захопився гончарством із восьми років.

“Я – гончарського роду, – усміхається. – Можна сказати, що в глині народився. Мене ніхто спеціально не навчав. Просто дивився, як тато із братами працюють, і собі пробував. Усе це залишилося в пам’яті і серці. Коли нікого не було вдома, я голим, щоби не забруднити глиною сорочку, вмощувався за гончарний круг”, – каже Іван Гончар.

У 2008 році майстер заснував у рідному селі музей гончарства.

Редактор: Галина Олійник

15-09-2024, 16:39