День Державного Прапора в Україні відзначають щорічно 23 серпня.

Дізнайтеся про історію виникнення цього свята, його особливості та значення кольорів українського стяга — синього та жовтого.

Святкування Дня Державного Прапора розпочалося на початку 90-х років, але тоді його відзначали 24 липня. Це було неофіційне свято, яке вшановували лише у Києві, на честь першого підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Київської міської ради у 1990 році. На загальнодержавному рівні свято офіційно затвердили у 2004 році, коли 23 серпня тодішній президент Леонід Кучма офіційно запровадив День Державного Прапора.

Точна причина вибору дати 23 серпня для святкування залишається невідомою. Відомо, що 23 серпня 1991 року синьо-жовтий прапор був внесений до будівлі Верховної Ради одразу після невдалого путчу ДКНС. Однак, ця подія фактично відбулася 24 серпня, а підняття прапора над парламентом сталося у вересні.

28 січня 1992 року депутати ухвалили постанову, в якій державним прапором України було визнано "прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої синього кольору та нижньої жовтого кольору", шириною 2 метри та довжиною 3 метри. Це визначення пізніше закріпили у Конституції.

Синій і жовтий кольори почали використовуватися в українській символіці ще з XIV століття. Вони зображувались на гербі стародавнього Львова та печатках Галицько-Волинського князівства тощо. З XV століття кольори були представлені на різноманітних гербовниках, зображували золотого лева на синьому тлі.

Ці кольори набули національного значення в кінці XIX століття, особливо на Галичині, де синьо-жовті стяги часто використовувалися на офіційних документах, листівках та картинах. В різні часи кольори на прапорах розташовувалися в різному порядку — іноді зверху був жовтий колір, іноді — синій.

Після революції 1917 року жовто-синій прапор став активно використовуватися українцями. Хоча зміст залишався схожим, називали кольори по-різному: "синьо-жовтий", "блакитно-жовтий", "жовто-синій" або "жовто-блакитний". Історик Михайло Грушевський іноді описував прапор як синьо-жовтий, іноді — жовто-блакитний. У 1918 році Центральна Рада офіційно затвердила прапор, описавши його як "полотнище в блакитному і жовтому кольорах".

Гетьман Павло Скоропадський ухвалив військовий прапор Української Держави, який являв собою біле полотнище з синім хрестом всередині, а в крижі — національний прапор з "блакитної та жовтої горизонтальних смуг". Директорія в документах також визначала синьо-жовтий колір прапора. З часом, синьо-жовтий прапор став офіційним символом України, закріпленим у Конституції.

Традиційно вважається, що синій колір прапора означає небо, а жовтий — українські поля. Також зустрічається тлумачення жовтого як "золотої пшениці", "сонця" або як суміш "ланів, осяяних сонцем". Синій завжди асоціювався з синім або голубим небом, іншого визначення не було.

Зазвичай 23 серпня проходить урочисте підняття Державного прапору України. Згодом проводять різноманітні заходи: вручення паспортів громадянина юнакам і дівчатам, молитви за Україну та український народ релігійними організаціями, різноманітні концертні програми, фестивалі, гала-концерти тощо. Також на свято усі райони міста готують вуличні акції, ярмарки та інформаційні виставки. Проте під час повномасштабного вторгнення великих масових гулянь на день прапора не відбувається.

Редактор: Алісія Давид

23-08-2024, 08:00