У міру наближення кінця життя тіло проходить через низку змін, оскільки воно починає відключатися.

Функції тіла починають працювати повільніше, що може створити ефект доміно в усьому тілі. Таким чином, якщо серцебиття починає сповільнюватися, це впливає на циркуляцію крові й кисню по всьому тілу, що може вплинути на роботу інших органів, таких як мозок, пише Healthdigest. Через це близькі людини наприкінці її життя можуть помітити деякі незвичайні симптоми й поведінку. Усе це нормально і є частиною процесу вмирання.

Цей стан характеризується низкою симптомів, включно зі збудженням, сплутаністю свідомості та емоційними сплесками. У цей час людина, яка страждає від термінального занепокоєння, може спробувати стягнути з себе одяг, висмикнути внутрішньовенні трубки або спровокувати суперечки та бійки зі своїми близькими. Однак немає нічого, на що будь-хто міг би вказати як на причину термінального занепокоєння. Хоча деякі речі, як-от хімієтерапія та опіоїди, можуть бути тригерами, більшість симптомів можна віднести до фізичних і психічних змін, яких зазнає організм наприкінці життя.

За даними організації Марії Кюрі, лікування пацієнта, який страждає від термінального занепокоєння, починається зі спроби визначити, що може його викликати. Можливо, вони починають приймати нові ліки або в їхньому лікуванні відбулися зміни. Ставлячи запитання про їхній стан і допомагаючи їм спробувати висловити словами те, що вони відчувають, також можна визначити корінь їхнього занепокоєння. Крім того, такі прості речі, як розміщення годинника в кімнаті, можуть допомогти пацієнтові заземлитися і змусити його відчути себе трохи більш контрольованим оточенням.

Наприкінці життя однією з помітних ознак є стійке падіння температури тіла. За даними хоспісу Suncrest, це спричинено зміною обміну речовин і дуже поширене в літніх людей, які часто носять теплий одяг, навіть коли спекотно. Однак у міру того, як людина наближається до смерті, зміна температури може стати більш різкою, через що людина стає холодною на дотик, а її шкіра може виглядати тонкою і майже фіолетовою.

Однак не рекомендується намагатися зігріти їх грілками. Шкіра людини на цьому етапі життя дуже тонка, і грілка або подібний пристрій можуть спричинити опіки. Теплої ковдри буде достатньо, щоб виправити ситуацію.

Плямиста шкіра, на поверхні якої з'являються сині або фіолетові плями, є поширеним явищем в кінці життя. Основною причиною є нездатність серця нормально перекачувати кров. Це, як правило, виникає протягом останнього тижня життя. Проте плямиста шкіра не завжди з'являється перед смертю і випадки можуть відрізнятися.

Цей стан є ознакою того, що кровоносна система організму починає сповільнюватися. Зазвичай спочатку це проявляється на ступнях або ногах, але також може бути помітно на руках і долонях.

Незадовго до смерті людина може відчути раптовий приплив енергії та ясності свідомості. Як пояснила медсестра хоспісу Red River Valley Рубі Гремлоу, цей період може бути позначений підвищеним апетитом, зв'язним мовленням і навіть занепокоєнням і рухливістю. У деяких випадках цей приплив може приспати пильність близьких пацієнта, змусивши їх повірити, що він або вона одужує.

За даними GoodRx Health, четверо з 10 людей відчувають цей сплеск енергії, іноді званий "кінцем життя" або "термінальною ясністю", перед смертю. Коли це відбувається, пацієнт зазвичай уважний, спокійний і зосереджений. Експерти сходяться на думці, що це слід розглядати як час для прощання та останніх слів любові й розради, а не як ознаку того, що все змінюється.

Зміни в роботі кишківника та сечового міхура є неприємним побічним продуктом людини, яка наближається до кінця життя. За даними Quest Healthcare, 80% пацієнтів, які наближаються до смерті, можуть страждати від змін у звичках кишківника.

My Health Alberta повідомляє, що пацієнти наприкінці життя можуть рідше мочитися. І коли вони все ж таки мочаться, сеча буде темнішою за кольором, з відтінками коричневого або червоного. Крім того, пацієнту може бути складніше спорожняти кишківника через зниження споживання рідини.

У міру наближення кінця життя і початку процесу відключення організму дуже часто порушується дихання людини. Один із найпоширеніших типів дихання, що спостерігається наприкінці життя, відомий як дихання Чейна-Стокса. Він характеризується глибоким диханням, за яким слідують дедалі більш поверхневі вдихи й навіть повна зупинка дихання. Хоча це може викликати тривогу у близьких пацієнта, дихання Чейна-Стокса зазвичай безболісне для самого пацієнта.

Ще одна зміна дихання, яка може відбутися в міру наближення кінця життя, відома як агональне дихання. Коли це відбувається, дихання стає мимовільним актом, і дихання може бути схожим на хрюкання або хрипи, коли повітря нагнітається через тепер розслаблені голосові зв'язки пацієнта. Хоча це може створити враження, що людина задихається, насправді це просто рефлекторна робота дихальної системи.

Галюцинації та видіння зустрічаються перед смертю частіше, ніж можна було б подумати, згідно з Crossroads Hospice & Palliative Care. Люди наприкінці життя бачать людей, яких немає поруч, розмовляють із близькими, які померли, і відчувають запахи, такі як сигари або парфуми. Вони також можуть бути схвильовані цими видіннями. Експерти стверджують, що для близьких людини, яка відчуває ці бачення, важливо не намагатися спростувати бачення, а спробувати проявити чуйність і розуміння того, що відчуває пацієнт.

Згідно з дослідженням 2016 року, понад 60% пацієнтів повідомили, що бачили сни й видіння наприкінці життя. З них 78% повідомили, що бачили людей, які померли до них, включно з друзями й родичами. Понад 80% сказали, що спочатку були засмучені цими баченнями, але зрештою відчули себе краще після обговорення їх із дослідницькою групою.

Коли людина помирає, її метаболізм сповільнюється, що може призвести до відчуття втоми й стомлення. У результаті вони можуть спати все більше і більше протягом дня. Медсестра Барбара Карнес сказала, що надмірний сон — це природна частина організму, яка відключається, порівнюючи тіло з батареєю, яка втрачає заряд. Хоча сон може дати вмирущому пацієнтові трохи енергії, в кінцевому підсумку йому просто більше не знадобиться заряд, що забезпечується сном, або він не спатиме протягом тривалих проміжок часу.

За даними Healthline, однією з причин, через яку людина спить більше, є зниження метаболізму. У міру того, як метаболізм організму порушується, стає все важче підтримувати енергію. Коли це відбувається, стримувати втому може бути складним завданням. Найкраще, що може зробити близька людина в таких випадках, дозволити пацієнтові спати стільки, скільки йому потрібно, стежити за тим, щоб він вставав, коли може, і залишався рухливим, щоб уникнути розвитку пролежнів.

Редактор: Ангеліна Петльована

9-08-2024, 19:20