Ініціаторкою перетворення наявного пам’ятника була завідувачка котлярського будинку культури Тетяна Петрук, повідомляє "Суспільне. Житомир".

За словами жінки, бюджету громади не вистачило би на спорудження нового пам’ятника, якби попередній, присвячений Леніну, знесли. Саме тому вона звернулася до тамтешнього художника Володимира Герасимчука, який за погодженням з місцевою владою взявся за реалізацію задуму.

Спершу Володимир зняв мідь, якою був покритий Ленін. На виручені за продаж металу гроші він закупив необхідний матеріал для подальших робіт, пишуть журналісти Суспільного.

"Хотілося зробити його так, як я уявляв. Комір я доліплював, "Кобзарик" – замість кепки. Оббивав і болгаркою пиляв. Шарф я йому доліпив, щоб трохи його змінити. З піджака робив пальто.

Не вдалося змінити пам’ятнику ноги. Тарас Шевченко носив модні туфлі із загостреними носами. Проте загострити округлі чоботи Леніна не вдалося. Я пробував, але їх неможливо було зрізати болгаркою", – розказав Володимир Герасимчук.

Загалом митець витратив на перетворення близько двох тижнів, після чого в Котлярці на місці Леніна стояв вусатий Тарас Шевченко.

"Не було руйнування. Була праця художника, творчий задум. Хто не знає попереднього пам’ятника Леніну, то взагалі погоджується, що це Шевченко, а хто знає, у того є спогади, сумніви", – поділився враженнями щодо скульптури житель села Котлярка Віктор.

Однак не всі місцеві мешканці позитивно ставляться до рішення залишити змінений пам'ятник.

"Він не схожий. Його переробили, але ми все одно знаємо, що це він там. Його взагалі треба було зняти. Усе одно ж там залишається те "оте" (йдеться про Леніна – ред.). Ось наші герої повернулися з війни. Чому не поставити якогось обеліска", – поділилася роздумами жителька села Галина.

Заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Таліщак відзначив, що позитивною стороною перетворення пам’ятника в Котлярці стала формальна відсутність постаті Леніна в публічному просторі населеного пункту.

Однак, на його думку, рішення про заміну його на Шевченка "не дуже добре для вшанування" поета.

"Очевидно, що громада в межах своїх повноважень може вирішувати, але питання художнього вираження та естетичних цінностей також повинні враховуватися. З цієї точки зору, це далеко не найкращий і не оптимальний спосіб як декомунізації, так і вшанування пам’яті Тараса Шевченка", – сказав Володимир Тиліщак.