Люди, які відчувають постійну нереалізованість у житті, зазвичай демонструють ці 9 моделей поведінки. Усвідомлення цієї поведінки може стати першим кроком до створення більш повноцінного життя, пише Hack Spirit.

Йдеться про такі 9 ознак в поведінці, що свідчать про постійну нереалізованість у житті.

Спільною рисою людей, які відчувають себе нереалізованими в житті, є звичка до постійних порівнянь. Порівнювати себе з іншими – це природна людська схильність. Але це може стати нездоровим, коли перетворюється на постійну модель поведінки. Це може призвести до почуття неадекватності, незадоволеності та нереалізованості.

Люди, які відчувають себе нереалізованими, часто борються з цим. Вони постійно планують майбутнє або зациклюються на минулому. Цей постійний стан неспокою залишає мало місця для того, щоб насолоджуватися життям таким, яким воно є зараз.

Психологи припускають, що коли люди не задоволені своїм життям, вони можуть спробувати заповнити цю порожнечу, взявши на себе більше завдань, обов'язків чи зобов'язань. Ідея полягає в тому, щоб відволіктися від відчуття нереалізованості. Однак зазвичай це призводить до протилежного ефекту.

Стосунки можуть бути складним завданням для тих, хто постійно відчуває себе нереалізованим. Вони можуть намагатися підтримувати значущі стосунки через внутрішню незадоволеність. Це може проявлятися як: нездатність налагодити глибокий зв'язок з іншими людьми; схильність відштовхувати людей; загальне відчуття незадоволеності у стосунках.

Ще однією поширеною поведінкою тих, хто відчуває себе нереалізованим, є постійне прагнення до більшого. Це "більше" може набувати різних форм – більше грошей, більше успіху, більше визнання чи навіть більше досвіду. В основі такої поведінки часто лежить віра в те, що досягнення цих речей врешті-решт призведе до самореалізації.

Коли ви відчуваєте себе незадоволеними, легко забути про турботу про себе. Це нехтування може проявлятися різними способами, від пропуску їжі до ігнорування потреб психічного здоров’я. У пошуках самореалізації вони можуть відкласти власне благополуччя на другий план, не розуміючи, що це нехтування насправді сприяє їхньому почуттю невдоволення та незадоволення.

Люди, які почуваються нереалізованими, також часто мають внутрішнього критика. Цей голос постійно говорить їм, що вони недостатньо хороші, недостатньо успішні, роблять недостатньо. Ця самокритика може бути виснажливою, призводячи до почуття нікчемності.

Коли ви відчуваєте себе нереалізованими, навіть найпростіші рішення можуть здатися монументальним завданням. Людям у такому стані часто важко приймати рішення. Вони можуть мучитися над кожним вибором, побоюючись, що неправильне рішення може призвести до ще більшого незадоволення.

В основі відчуття задоволення лежить відчуття мети. Людям, які почуваються нереалізованими, часто цього бракує. Вони можуть відчувати себе розгубленими, безцільними та невпевненими у своєму місці у світі. Без відчуття мети важко знайти мотивацію, поставити цілі або почуватися задоволеними життям. Це може призвести до постійного відчуття порожнечі та бажання чогось більшого.

Однак важливо пам’ятати, що відчуття незадоволеності не є постійним станом. Це більше схоже на сигнал, маяк, який вказує, що щось потребує уваги. Визнання цієї поведінки є першим кроком до розуміння та вирішення проблеми нереалізованості.

Редактор: Євгеній Пірожков

17-07-2024, 22:57