Про це пишуть Хотинські вісті.

Віталій проходив тривале лікування в Дніпрі, пережив складну операцію у Києві. Але згодом захворювання знову прогресувало, з’явилася нова пухлина… На превеликий жаль, рак обірвав життя 20-річного юнака.

Як і його батько та брат, він теж став військовим. Пройшов навчання на водолаза-розвідника. У свої 18 літ уже пішов захищати Україну від окупантів.

Як розповідають його знайомі, він був щирим, позитивним і доброзичливим юнаком, хорошим другом. Після закінчення Хотинської ЗОШ №5 навіть не вступав у вуз, а вирішив стати у військовий стрій. Його батько Анатолій Халавчук, котрий уже 5 років у лавах ЗСУ захищає Україну, розповів:

«Ми із синами служили на одному Запорізькому напрямку, але у різних підрозділах. Бо я – сапер, а він був водолазом-розвідником. Відповідально виконував завдання, поки його не здолала хвороба».

Напевно, важкі і небезпечні військові будні, постійний ризик і навантаження справили негативний вплив – у нього проявилася серйозна онкологічна хвороба, про яку навіть не здогадувався раніше, у цивільному житті.

Матір Тетяна сказала, що син проходив тривале лікування. Спочатку його доправили у госпіталь м. Дніпро, потім у Києві пережив складну операцію з видалення пухлини у мозку. Але пізніше захворювання, що було на пізній стадії, знову прогресувало, з’явилася нова пухлина… На превеликий жаль, рак обірвав життя 20-річного юнака, він помер у реанімації.

Це велика й непоправна втрата для батьків, брата і сестри, всіх рідних і друзів, однокласників і учителів.

Колектив Хотинського ліцею №5 - ОЗЗСО із глибоким сумом сприйняв цю звістку і поділився спогадом про свого випускника:

«Дуже важко дібрати слова, які сповіщають про смерть учня... В одну мить час повертається назад – і ти бачиш за партою дитину зі щирим серцем і відкритою душею, пропускаєш крізь себе увесь біль і розумієш, що не можеш зарадити тому невимовному горю.

Завжди усміхнений і привітний, вірний товариш, справжній патріот... У 18 років став на захист рідного краю. Але страшна хвороба перекреслила плани й зробила нездійсненними мрії. Доля подарувала йому лише 20… Це велика й непоправна втрата для батьків, брата і сестри, всіх рідних і друзів. Висловлюємо їм глибокі співчуття.