Щороку в третю неділю травня Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Цьогоріч він випав на 19 травня. У цю пам’ятну дату згадують про людей, які загинули або постраждали внаслідок політрепресій, зокрема комуністичного режиму СРСР.

Раніше жертв політичних репресій в Україні вшановували у листопаді - відтоді, як восени 2000 року президент Леоніда Кучми перейменував День пам’яті жертв голодоморів (четверта субота листопада) на День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій.

Однак у 2007 році президент України Віктор Ющенко розділив цю пам’ятну дату на дві:

– в четверту суботу листопада продовжили відзначати День пам’яті жертв голодоморів;

– у третю неділю травня почали відзначати День пам’яті жертв політичних репресій.

В указі Ющенка вшанування двох окремих дат було мотивовано потребою належно вшановувати пам’ять жертв політичних репресій; привернути увагу суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології; відродити національну пам’ять та утвердити нетерпимість до будь-яких проявів насильства проти людяності.

День пам’яті жертв політичних репресій — це дата, в яку вшановують передусім пам’ять тих українців, чиї життя було зруйновано під час репресій 30-х років та інших десятиліть в СРСР. Згідно з розсекреченими документами СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами т.зв. "розкуркулення" стали понад 2 млн 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15 717 осіб, у 1937-му — вже 159 537, в 1938-му — 106 096, в 1939-му — 11 744.

У 1937-му році в Україні було розстріляно щонайменше 16,5 тис. осіб. Одним із місцем розстрілів був Биківнянський ліс під Києвом. Нині це найвідоміше місце поховань жертв політичних репресій в Україні. Меморіал їхньої пам’яті - Національний історико-меморіальний заповідник Биківнянські могили.

За різними даними, на цій "таємній спецділянці НКВС УРСР" у 1937−1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч розстріляних жертв комуністичного терору.

Кілька років сюди звозили тіла жертв НКВС, вбитих у київських катівнях. Серед них — письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та тисячі інших жертв.

Починаючи з 2014 року та під час широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування знову стали реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора.

Катування, розстріли без суду й слідства, насильницькі депортації, фільтраційні табори, масові переслідування з політичних мотивів — все це принесли з собою в Україну російські війська.

"Ідеологічні спадкоємці СРСР у путінській Росії знову принесли на українську землю масові політичні репресії. З огляду на все, що ми знаємо про Бучу, Ірпінь, Гостомель, Маріуполь, День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті", — нагадують з нагоди Дня жертв політичних репресій в Інституті національної пам’яті.

Редактор: Алісія Давид

19-05-2024, 09:57